Поштовх. Уривок з книги лауреата премії Нобеля з економіки 2017 року

Поштовх. Уривок з книги лауреата премії Нобеля з економіки 2017 року

9 жовтня, в Стокгольмі представники Шведської королівської академії наук завершили "нобелівський тиждень", оголосивши лауреата премії з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля. Ним став американський економіст Річард Талер із Чиказького університету. Нещодавно видавництво "Наш формат" видало книгу "Поштовх" економіста Річарда Талера та юриста Каса Санстейна. Наводимо уривок з неї нижче.

 

Коли ми потребуємо підштовхування?

Ми бачили, що люди здійснюють дивовижні подвиги, але також припускаються безглуздих помилок. Чим тут можна зарадити? Архітектури вибору та її наслідків уникнути неможливо, тому коротка відповідь очевидна, її можна назвати «золотим правилом» лібертаріанського патерналізму: пропонувати поштовхи, котрі можуть допомогти якнайкраще, а шкоди завдати якнайменше. А тепер трохи довша відповідь: люди потребують підштовхування під час прийняття складних і нестандартних рішень, коли швидкий зворотний зв’язок неможливий і коли їм важко трансформувати особливості певної ситуації в зрозумілі їм поняття.

Що таїть у собі вибір?

Уявіть, вам повідомили, що якійсь групі людей невдовзі доведеться робити певний вибір. Ви — архітектор вибору. Ви обмірковуєте, як створити середовище вибору, які види наджів запропонувати, наскільки тонкими повинні бути ці поштовхи. Що вам потрібно знати, щоб створити найкраще середовище вибору?

Прибуток зараз — витрати пізніше

Передбачувані проблеми виникають тоді, коли люди повинні приймати рішення, котрі випробовують їхню здатність до самоконтролю. У багатьох випадках вибір, як-от одягнути синю чи білу сорочку, не містить важливих елементів самоконтролю. Питання самоконтролю можуть постати тоді, коли вибір і його наслідки розділені в часі. На одному полюсі перебувають так звані «капітальні товари», наприклад, тренування, чищення зубів, дієта. На ці «товари» витрати покриваються одразу, а ось прибутки затримуються. У випадку з «капітальними товарами» люди роблять помилку, якщо занадто лінуються. Звісно, вистачає звихнутих на тренуванні та поведених на чищенні зубів ниткою, але, з іншого боку, якось важко уявити людей, котрі напередодні Нового року клянуться менше чистити зуби ниткою та обіцяють собі перестати надриватися на велотренажері.

 

 

На другому полюсі перебувають так звані «гріховні» товари: куриво, алкоголь і гігантські шоколадні пончики. Ми отримуємо задоволення зразу, а від наслідків страждаємо потім. І знову вдамося до своєрідного новорічного тесту: чи багато ви бачили людей, котрі б’ють себе в груди та клянуться, що зранку нового року куритимуть ще більше, просто заливатимуться мартіні та об’їдатимуться шоколадними пончиками? Як «капітальні», так і «гріховні» товари — це перші кандидати на підштовхування. Більшості людей (якщо вони не анорексики, звісно) не потрібне спеціальне заохочення, щоб з’їсти ще одне тістечко, але їм можна ненав’язливо натякнути про користь занять фізкультурою.

 

 

 

Ступінь складності

Майже кожен, кому вже виповнилося шість років, може зав’язати шнурки, зіграти в солідну гру «хрестики-нулики» і написати слово «кіт». Однак тільки дехто з нас здатний пристойно пов’язати краватку-метелика, віртуозно грати в шахи або написати (про те, щоб вимовити, не йдеться) ім’я психолога Міхая Чиксентміхайї. Звичайно, ми вчимося давати собі раду й зі складнішими проблемами. Можемо придбати готову (вже зав’язану) краватку-метелика, прочитати книжку про шахи, подивитися в інтернеті, як пишеться ім’я Міхая Чиксентміхайї (а потім скопіювати й вставляти щоразу на комп’ютері, коли треба буде його вжити).

 

 

Ми користуємося перевіркою орфографії й табличними редакторами, щоб упоратися ще й не з такими проблемами. Але в житті достатньо складних проблем, і не завжди під рукою буде така потрібна і проста технологія, як перевірка орфографії. Нам радше потрібна буде допомога у виборі правильного іпотечного кредиту, ніж у виборі буханки хліба.

Частота

Навіть складні проблеми стають простішими з практикою. Ми обоє навчилися подавати тенісний м’яч у квадрат із задовільною регулярністю (а Санстейн ще й із задовільною швидкістю), але на це знадобився якийсь час. Коли вперше пробуєш виконати цей рух, то радієш, якщо м’яч хоча б перелетить через сітку, не кажучи вже про попадання в зону подачі. Практика веде до досконалості (або принаймні до покращення).

На жаль, для прийняття деяких найважливіших у житті рішень тренування не передбачено. Здебільшого студенти обирають коледж лише один раз. Поза межами Голлівуду зазвичай ми беремо шлюб не більше двох-трьох разів. Мало кому вдається перепробувати багато різних професій. І в реальності (а не в емпіреях наукової фантастики) у нас є лише один шанс, щоб відкласти кошти на пенсію, хоча ми маємо змогу вносити зміни в процесі накопичення. Здебільшого що вищі ставки, то менше можливості потренуватися.

Це не означає, що держава має вказувати людям, з ким побратися чи що вивчати. Наша книжка — про лібертаріанський патерналізм. На цьому етапі ми просто хочемо підкреслити, що нетипові, складні випадки вибору є гарними «кандидатами» для поштовхів.

 

 

 

Зворотний зв’язок

Сама практика не призведе до досконалості, якщо нема хороших можливостей, щоб навчатися і отримувати миттєвий зворотний зв’язок після кожної спроби. Припустімо, що ви відпрацьовуєте удар у лунку. Якщо ви разів десять ударяєте по м’ячику, щоб загнати його у лунку, то можна відпрацювати силу удару. Навіть найменш обдаровані гольфісти за таких умов швидко навчаться оцінювати відстань. А тепер уявіть, що ви вдаряєте по м’ячику, але не бачите, куди він потрапляє. У такому разі ви можете бити по м’ячику хоч увесь день і не досягти жодного результату.

На жаль, у житті часто буває так, що коли ми щось вибираємо, ми наче вдаряємо по м’ячику й не бачимо, куди він потрапляє. Це відбувається з однієї простої причини: ситуація не структурована настільки, щоб забезпечити хороший зворотний зв’язок. Наприклад, ми зазвичай отримуємо зворотний зв’язок тільки від тих варіантів, які обираємо, а не від тих, які відхиляємо. Щоб дізнатися щось нове або урізноманітнити щось старе, треба експериментувати. Якщо ви щовечора йдете додому довгою дорогою, то можете так і не дізнатися, що існує коротший шлях. Довгострокові процеси рідко забезпечують хороший зворотний зв’язок. Хтось може вживати жирну їжу протягом багатьох років, нібито без будь-яких наслідків, аж поки в нього не станеться серцевий напад. Коли зворотний зв’язок не працює, на допомогу може прийти надж.

Знати, чого бажаєш

Більшість людей добре знають, чому вони надають перевагу: кавовому чи ванільному морозиву, Френку Сінатрі чи Бобу Ділану, містиці чи науковій фантастиці. Це той випадок, коли в людей був час, щоб пошукати альтернативи для тих чи інших речей і вивчити свої смаки. Але уявіть, що вам треба спрогнозувати свої вподобання до чогось незнаного, наприклад, під час першої вечері в країні з екзотичною кухнею. Досвідчені туристи часто покладаються на смаки інших людей (приміром, офіціантів): «Більшість іноземців люблять А і не люблять Б». Навіть якщо ви перебуваєте в менш екзотичних місцях, нехай краще хтось досвідченіший обере для вас страви. Два найкращі в Чикаго ресторани «Еліна» (Alinea) і «Чарлі Тротерс» (Charlie Trotter’s) пропонують своїм гостям дуже обмежений вибір страв. У ресторані «Еліна» відвідувачі вирішують тільки, чи хочуть вони п’ятнадцять дуже маленьких тарілок, чи двадцять п’ять крихітних. А в ресторані «Чарлі Тротерс» гостей запитують лише, чи хочуть вони обмежити вечерю тільки стравами з овочів, чи ні. (В обох ресторанах цікавляться про дієтичні обмеження і наявність алергій.) Перевага такого обмеженого вибору у тому, що шеф-кухар має право на власний розсуд готувати вам те, про що ви й подумати не могли.

 

 

 

 

 

Людям особливо важко приймати правильні рішення тоді, коли в них виникають труднощі з трансформацією вибору, з яким вони стикаються зараз, у майбутній досвід. Простий приклад: ви замовляєте страву з меню, яке написано незнайомою вам мовою. Навіть розуміючи слова, ви, найімовірніше, не зможете правильно оцінити переваги пропонованих вам варіантів.

Або така проблема: вибір сукупного фонду для вашого пенсійного «портфеля». У більшості інвесторів (і ми не виняток) обов’язково виникнуть проблеми вибору між «пайовим інвестиційним фондом» і «дивідентним фондом». І хоча значення вжитих слів наче й зрозумілі, проблему це не вирішить. Усе, що хоче знати інвестор, це — як вибір між цими двома фондами вплине на його купівельну спроможність у старості за різних обставин.

А цього йому не скаже навіть фахівець, озброєний безліччю найсучасніших комп’ютерних програм і детальними знаннями «портфелів» обох фондів. Таке саме питання постає й у виборі програми медичного страхування: ми маємо дуже слабке уявлення про наслідки свого вибору. Якщо у вашої дочки рідкісне захворювання, то чи буде в неї доступ до хорошого фахівця? Як довго вона чекатиме в черзі? Якщо людям важко передбачити, як їхній вибір впливатиме на подальше життя, то значна кількість варіантів вибору і навіть самостійний вибір якогось варіанту їм не допоможуть. А от поштовх став би тут у пригоді.

взято з: lb.ua

Партнери